китиця — 1. Те саме, що і рушник. 2. Різьблений кінець причелини або рушника, що широко застосовувався у дерев яних спорудах … Архітектура і монументальне мистецтво
китиця — сніп соломи для покрівлі [II] сніп соломи для укривання даху [IV] снопок соломи для покрівлі [V] снопок соломи, вживаний при покрівлі стріх [I] китиці: сніпки соломи для покрівлі [VI] … Толковый украинский словарь
китиця — 1) (жмут ниток, шнурків, пір я тощо, зв язаних з одного кінця докупи, що є прикрасою, оздобою чогось); султан (оздоба з пучка пір я / кінського волосся на головних уборах і на головах коней); когут (оздоба з півнячого пір я на капелюсі) 2) див.… … Словник синонімів української мови
китиця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
косиця — китиця [VI] … Толковый украинский словарь
Китай-город — У этого термина существуют и другие значения, см. Китай город (значения). Исторический район в Москве Китай город … Википедия
гроно — а, с. Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця … Український тлумачний словник
келиця — і, ж., зах. Китиця на галицькому капелюсі … Український тлумачний словник
кетяг — рідко ки/тяг, а, ч. Пучок ягід або квітів на одній гілці, стеблині; китиця (у 3 знач.), гроно. || Волоть, волоття … Український тлумачний словник
кита — и, ж., діал. Китиця (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
